Аґрус, його користь і властивості

агрус

Колір ягід агрусу буває різним: червоно-фіолетовим, білим, рожевим, зеленим і навіть чорним. Зелений агрус вважається найкориснішим: саме про нього говорять, що якщо є його прямо з куща, можна позбутися від впливу радіації.

Агрус звичайний - його ще називають відхиленим і європейським, - відноситься до сімейства крижовнікових, роду Смородина, так що смородині, яку всі теж люблять за її смак і користь, він найближчий родич. Кущі агрусу, до речі, далекі за виглядом від виноградних лоз: вони покриті колючими шипами, іноді досить довгими, і завжди гострими, так що виростити агрус теж не так просто.

Якщо говорити про історію агрусу, то навряд чи вдасться знайти легенди або міфи про нього, як про інших рослинах: стародавні греки і римляни про нього не знали, зате в Європі він ріс мало не з доісторичних часів - в дикому вигляді.

Французи спробували його окультурити, і це їм вдалося - чи то в XIII, чи то в XVI столітті - згадки про це зустрічаються різні. Було відмічено, що незрілі ягоди агрусу відрізняються кислим, але приємним смаком, і можуть значно покращувати смак супів і соусов- зрілі ж стають солодкими і смачними, тому є їх краще в свіжому вигляді.

Дуже сподобався агрус французьким жінкам, особливо вагітним, і його стали частіше розводити в садах, а потім про його властивості дізналися і англійці. Клімат в Англії вологий, і для північної країни досить теплий, так що ягоди агрусу стали там додавати у вазі, і за 100 років стали приблизно в 4 рази важче, і до того ж англійці активно займалися його селекцією.

У XVII столітті про агрус дізналися німці й голландці, а потім і вся інша Європа.

А от у Росії агрус став популярний набагато раніше, але Європа не звернула на це уваги: вже в XI столітті він ріс в монастирських садах, а на початку XVIII століття його розводили аристократи. У XIX столітті англійці вивели великий і солодкий агрус, який швидко потрапив і в Россію- поступово дрібноплідні сорти були витіснені, і сьогодні агрус в наших садках не менш популярний, ніж смородина - мабуть, поступається він лише полуниці.


Аґрус цінують не тільки за його користь і смак, але і за те, що він швидко встигає, дає хороший урожай, добре зберігається і транспортується. Ягідних культур, які можна вживати в недостиглому і напівдозрілі вигляді, не так багато, а от для агрусу це нормально: якщо зрілі, солодкі і більш м'які ягоди вживаються свіжими, а також додаються в кондитерські вироби, то з напівдозрілі виходить відмінне варення, а з недозрілих, пружних і міцних - смачні компоти.

Звичайно ж, з агрусу варять варення, джеми та повидла, дуже улюблені і дітьми, і дорослими - адже свіжі ягоди зберегти до зими важко, і корисні властивості при варінні частково втрачаються, проте у агрусу їх стільки, що вони облагороджують навіть цукор. Вітаміни і мікроелементи в аґрусі все-таки залишаються, хоча і в менших кількостях - варення з нього вважається одним з кращих засобів, що допомагають уникнути зимового гіповітамінозу.

Склад агрусу, його користь і властивості

У 100 г ягід агрусу всього 45 ккал, є білки, вуглеводи - прості і складні цукру, трохи жирів, органічні кислоти і харчові волокна-вітаміни - бета-каротин, РР, А, Е, С, 5 вітамінів групи В- мінерали - калій , натрій, фосфор, кальцій, сірка, магній, хлор, залізо, цинк, мідь, марганець, молібден, фтор, нікель, хром, йод. Такий склад обумовлює багато корисних властивостей агрусу: він покращує апетит і обмін речовин-виводить з організму солі важких металів, радіонукліди і захищає нас від радіаціі- підвищує імунітет, поліпшує склад крові, виводить з тканин зайву рідину, приводить в норму роботу ШКТ, зміцнює стінки судин, запобігає і сповільнює розвиток опухолей- покращує стан шкіри і волосся.



Дуже корисний агрус при серцево-судинних захворюваннях - в 100 г ягід міститься 260 мг калію, необхідного серцю і судинах-при анемії і проникності капілярів - в аґрусі міститься і рутін- при ентероколітах і запорах- хворобах нирок і сечового міхура-печінки і жовчного міхура і т.д.

При застудах агрус допомагає швидше виздороветь- при запальних захворюваннях горла, фарингітах і ангінах рекомендується пити сік агрусу з медом - по 1/3 склянки 3 рази на день до їжі, а також полоскати ним горло.

Відваром ягід лікують хронічні запори - особливо підходить цей засіб дітям, так як діє воно дуже м'яко. Дітям і вагітним жінкам агрус взагалі дуже корисний: він запобігає анемії, поповнює запаси вітамінів і мінералів в організмі, допомагає уникнути набряків в жарку погоду.

Для малюків краще варити компоти зі свіжих ягід, а після 3-х років можна давати дітям агрус в сирому вигляді.

При порушеннях місячного циклу і в період менопаузи теж рекомендується пити відвар ягід крижовніка- допомагає він і літнім, ослабленим людям, особливо при нестачі вітамінів групи В, міді та фосфору.

З успіхом застосовується агрус і зовнішньо: відваром стиглих ягід лікують опіки шкіри, викликані контактом з отруйними рослинами, а також екзему та інші шкірні захворювання.


При деяких захворюваннях шлунково-кишкового тракту відвар ягід агрусу приймають, як жовчогінний, м'яке проносне і знеболюючий засіб. 1 ст.л. ягід заливають склянкою окропу, варять 10 хвилин на малому вогні, остуджують, додають за смаком цукор або мед, поділяють на 4 порції і випивають протягом дня.

Цим же відваром лікують шкірні запалення: його проціджують, змочують у ньому серветки, прикладають до хворих місць і фіксують на кілька годин.

Приймати всередину при болях у шлунку можна не тільки відвар, але і настій агрусу. 2 ст.л. ягід заливають у термосі окропом (3 склянки), і наполягають 5:00.

Приймають по? склянки 3 рази на день, додаючи цукор або мед.

Жителі Кавказу лікують настоєм листя агрусу туберкульоз, артрити, остеохондрози і ожиріння: листя заварюють так само, як і ягоди, і приймають настій всередину.

Сирої агрус теж успішно використовується в лікуванні захворювань: при гострих запаленнях сечового міхура і нирок треба протягом 2-3 тижнів, 3 рази на день, є по склянці свіжих ягід агрусу.

При ожирінні теж кілька тижнів поспіль їдять свіжий агрус, по 800-900 г в день, максимально зменшивши кількість калорійної їжі в раціоні. На аґрусі можна влаштовувати розвантажувальні дні: з'їдати по 1,5-2 кг свіжих ягід на день.

У домашній косметології агрус також популярний, але це інша тема - рецептів з ним дійсно багато: наприклад, він відновлює тонус шкіри, допомагає вилікувати вугровий висип, усунути темні кола під очима і т.д.

Кулінарних рецептів з агрусом теж безліч, і не тільки солодких, начебто варення, джемів і мармеладу: ягоди агрусу добре поєднуються з вершками, сиром і сирами, рибними та м'ясними стравами. До м'яса можна приготувати чудовий соус, який допоможе його усвоенію- агрус треба брати зелений, але не недозрілий, а спеціальних зелених сортів - ягоди повинні бути щільні і тверді.

Агрус (2 склянки) треба ретельно промити, видалити всі хвостики, і подрібнити ягоди в блендері разом з часником (3-4 зубчики). Потім додати сіль (? Ч.л.) і цукор (1 ч.л.), і ще раз все перемішати.

За смаком можна додати мелений чорний перець. Соус подавати до м'яса відразу ж.

До м'яса, а також до риби дуже підійде і солоний аґрус. Треба взяти зрілий агрус (1 кг), вимити, укласти 20-сантиметровим шаром в широку емальовану каструлю, і залити зверху холодним розсолом: на 1 л води - 40 г солі.

Каструлю поставити в холодне місце, поклавши на ягоди гніт. Солиться агрус досить довго - близько 2-х місяців, але рибні та м'ясні страви з ним набувають пікантний і дивно свіжий вкус.Свежіе ягоди агрусу, якщо їх не мити, можна тиждень зберігати в прохолодному темному місці, а в холодильнику, в пластиковому пакеті - до 2-х тижнів.

Протипоказання до вживання агрусу

Аґрус дуже смачний і корисний, але є його можна не всім: не можна вживати агрус при виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки, ентеритах, колітах, проносах, захворюваннях нирок у стадії загострення. Особливо часто викликають загострення захворювань шлунково-кишкового тракту кісточки і шкірка ягід агрусу.

При цукровому діабеті не рекомендується їсти зрілий агрус солодких сортів.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!